Analysis of Braille translation software

  1. Home
  2. Archive
  3. № 2 (78)
Author(s) Collection number Pages Download abstract Download full text
Mayik L. Y., Mayik V. Z., Zatserkovna R. S.., Zatserkovnyi R. H. № 2 (78) 36-44 Image Image

Асистивне програмне забезпечення відноситься до однієї з найцінніших сучасних технологій для людей, які є сліпими або слабозорими. Програми, що належать до цієї категорії інклюзивного програмного забезпечення, можуть бути ефективно використані як в навчальних цілях, так і для повсякденного використання: таке програмне забезпечення дозволяє користувачам з вадами зору ефективно працювати зі звичними віконними графічними інтерфейсами, навіть якщо такі інтерфейси не адаптовані для користувачів з особливими потребами. У цій стат­ті розглядаються та аналізуються дослідницькі публікації, що стосуються асистивного програмного забезпечення, цільовою аудиторією якого є люди з вадами зору; в результаті аналізу виділяються пріоритетні напрямки досліджень в галузі асистивного програмного забезпечення. В процесі аналізу особлива увага при­діляється програмному забезпеченню, що здатне перетворювати текстові документи – як прості текстові файли, так і повноцінні розмічені текстові документи формату .doc, .rtf, .odt і т. ін. – у спеціальні файли з текстом у форматі шрифта Брайля для подальшої обробки таких документів брайлівськими принтерами та тактильними дисплеями; при цьому зберігаючи початкову розмітку та форматування документів, а також видаляючи або адаптуючи зображення, таблиці, формули та інші складні елементи. Такі програми також відомі як “Брайлівські перекладачі”. У статті аналізуються функціональні перекладачі як комерційних, так і некомерційних або відкритих Брайлівських перекладачів, в тому числі Duxbury Braille Translator, Liblouis і BrailleBlaster. Особлива увага у аналізі звертається на можливість використання українського алфавіту Брайля, здатність власноруч редагувати брайлівські таблиці інтернаціоналізації, задавати власні правила роботи алгоритму перекладу або змінювати інші користувацькі налаштування з врахуванням потреб конкретного кінцевого користувача.

Ключові слова: шрифт Брайля, люди з вадами зору, Duxbury, Liblouis, Brailleblaster.

doi: 10.32403/0554-4866-2019-2-78-36-44


  • 1. Nazemi, A., Fernando, C., Murray, I., & McMeekin, David. (2018). A. Access to all components of scanned mathematical documents by vision-impaired students: Assistive Technology, 30, 2, 59–65 (in English).
  • 2. Dickman, A. G., Martins, A. O., Ferreira, A. C., & Andrade, L. M. (2014). Adapting diagrams from physics textbooks: a way to improve the autonomy of blind students: Physics Education, 49, 5, 526–531 (in English).
  • 3. Nahar, L., Jaafar, A., Ahamed, E., & Kaish, A. B M A. (2015). Design of a Braille Lear­ning Application for Visually Impaired Students in Bangladesh: Assistive Technology, 27, 3, 172–182 (in English).
  • 4. Nahar, L., Sulaiman, R., & Jaafar, A. (2019). «Bangla Braille learning application» in smartphones for visually impaired students in Bangladesh: Interactive Learning Environments, 1–14 (in English).
  • 5. Alnfiai, M., & Sampalli, S. (2019). BraillePassword: accessible web authentication technique on touchscreen devices: Journal of Ambient Intelligence and Humanized Computing, 10, 6, 2375–2391 (in English).
  • 6. Shreekanth, T., & Udayashankara, V. (2013). A Review on Software Algorithms for Optical Recognition of Embossed Braille Characters: International Journal of Computer Applications, 81, 3, 25–35 (in English).
  • 7. Hassan, M., & Ahmed, G. M. (2011). Conversion of English Characters into Braille Using Neural Network: Iraqi Journal of Computer, Communication, Control and Systems Engine­ering, 11, 28–35 (in English).
  • 8. Blenkhorn, P. (1995). A system for converting braille into print: IEEE Transactions on Rehabilitation Engineering, 3, 2, 215–221 (in English).
  • 9. Blenkhorn, P. (1997). A system for converting print into braille: IEEE Transactions on Rehabilitation Engineering, 5, 2, 121–129 (in English).
  • 10. Jiménez, J., Olea, J., Torres, J., Alonso, I., Harder, D., & Fischer, K. (2009). Biography of Louis Braille and Invention of the Braille Alphabet: Survey of Ophthalmology, 54, 1, 142–149 (in English).
  • 11. DePountis, V. M., Pogrund, R. L., Griffin-Shirley, N., & Lan, W. Y. (2015). Technologies Used in the Study of Advanced Mathematics by Students who Are Visually Impaired in Classrooms: Teachers’ Perspectives: Journal of Visual Impairment & Blindness, 109, 4, 265–278 (in English).
  • 12. Sullivan, J. (2009). Braille Becomes Electric: The Trials and Triumphs of Braille Translation Software: Journal of Visual Impairment & Blindness, 103, 7, 389–391 (in English).
  • 13. World Braille Usage, Third Edition. (2013). National Library Service for the Blind and Phy­sically Handicapped, Library of Congress (in English).
  • 14. Bykov, A. G., Egorov, M. I., Golubchikov, A. F., Morozova, G. B., & Proskuriakov, I. V. (1982). Sistema oboznachenii po matematike, fizike, khimii i astronomii. 2-e izd., pererab. i dop. Moskva : VOS (in Russian).
  • 15. Liblouis. Retrieved from https://github.com/liblouis/liblouis/blob/master/tables/uk.utb (in Eng­lish).
  • 16. Liblouis – An open-source translator and back-translator. Retrieved from http://liblouis.org/documentation/liblouis.html (in English).