Історія

Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР № 17 від 7 січня 1964 року «Про видання республіканських міжвідомчих тематичних наукових, науково-технічних і науково-методичних збірників науково-дослідних установ, вищих учбових закладів та інших організацій УРСР» виданого на виконання вищевказаної Постанови Наказу Голови Державного Комітету Ради Міністрів Української РСР по пресі № 4 від 11 березня 1964 року «Про розкріплення республіканських міжвідомчих тематичних наукових, науково-технічних і науково-методичних збірників та вісників науково-дослідних установ, вищих учбових закладів та інших організацій УРСР між видавництва республіки» Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова (тепер – Українська академія друкарства) був визначений головною установою з випуску науково-технічного збірника «Поліграфія і видавнича справа».

Перший випуск міжвідомчого республіканського науково-технічного збірника «Полиграфия и издательское дело» було надруковано у видавництві Львівського університету, де його видавали по двадцять шостий випуск, після — силами поліграфічного інституту (тепер – Української академії друкарства). Перший випуск побачив світ російською мовою, усі наступні виходили українською.

Планувалося, що у щорічно тематичному збірнику будуть публікуватися статті наукових, інженерно-технічних та редакційно-видавничих працівників із питань техніки та технології поліграфічного виробництва; поліграфічного матеріалознавства; механізації та автоматизації виробничих процесів; організації, економіки та планування поліграфічного виробництва; видавничої справи та редагування; художньо-технічного оформлення друкованої продукції. У збірнику мали розміщатися статті про основні напрями наукових досліджень, проведених у навчальних та науково-дослідних поліграфічних інститутах, на підприємствах УРСР.

Збірник призначався для інженерно-технічних працівників поліграфічних підприємств та заводів поліграфічного машинобудування, для редакційно-видавничого персоналу, працівників управлінь друку, членів науково-технічних товариств поліграфії та видавництв, наукових працівників, аспірантів та сту­дентів поліграфічних інститутів.

Якщо з самого початку у збірнику публікувалися автори тільки з України, то поступово географія розширювалася і у збірнику почали з’являтися автори й з інших республік СРСР, а потім і з-за кордону. Збірник виходив щорічно з 1964 р. (окрім 1965, 1969, 1991 та 1992 років), двічі на рік видавався у 1970, 1993, 1997, 2002 роках, чотири рази на рік – у 2011, 2012 рр.

Науково-технічний збірник «Поліграфія і видавнича справа» був заснований на принципах високого професіоналізму авторів наукових публікацій, авторської і редакційної етики, багатоступеневого незалежного рецензування, боротьби з плагіатом, прозорих видавничо-редакційних процесів.

У вищевказаних документах були встановлені основні принципи організації видання науково-технічного збірника «Поліграфія і видавнича справа», зокрема:

I. Загальні положення

3. Республіканські міжвідомчі наукові, науково-технічні та науково-методичні збірники видаються у вигляді тематичних збірників або окремими тематичними серіями. Обсяг одного випуску збірника (серії) не повинен перевищувати 10–15 друкованих аркушів. У кожному збірнику вміщується не більше двох статей одного автора або співавтора. Статті, що включаються до збірників, як правило, повинні бути обсягом не більше 0,5 друкованого аркуша і лише в окремих випадках, з дозволу редакційної колегії, обсяг статті може бути доведено до 1 друкованого аркуша.

4. Для підготовки республіканських міжвідомчих наукових збірників при вищих учбових закладах та науково-дослідних установах, затверджених головними організаціями, утворюються на громадських началах редакційні колегії.

5. Склад редакційних колегій республіканських міжвідомчих наукових і науково-технічних збірників та головні організації, що забезпечують їх видання, затверджуються наказами відповідних міністерств і відомств УРСР за погодженням з Державним комітетом Ради Міністрів УРСР по координації науково-дослідних робіт.

6. До складу редакційних колегій республіканських міжвідомчих наукових і науково-технічних збірників залучаються провідні вчені та спеціалісти науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, проектно-конструкторських організацій та заінтересованих міністерств і відомств УРСР.

7. Науково-дослідні установи або вищі навчальні заклади, як головні організації, створюють відповідні умови для роботи редакційних колегій республіканських міжвідомчих наукових і науково-технічних збірників і забезпечують, згідно з існуючими вимогами видавництв, підготовку до їх видання.

8. Для забезпечення технічної роботи, зв’язаної з підготовкою рукописів збірників до друку, головні організації за погодженням з міністерством або відомством УРСР, на яке покладено видання міжвідомчих збірників, виділять необхідні штати в межах, встановленої їм чисельності та фондів заробітної плати.

9. Видання міжвідомчих наукових, науково-технічних та науково-методичних збірників здійснюється республіканськими видавництвами. На них покладається остаточна підготовка рукописів до видання, художнє оформлення та технічне редагування збірників, підписання до друку та випуск їх у світ.

10. Видавництва, яким доручається видання республіканських міжвідомчих збірників, визначаються і затверджуються Державним комітетом Ради Міністрів УРСР по пресі.

II. Склад, права та обов’язки редакційних колегій республіканських міжвідомчих наукових, науково-технічних та науково-методичних збірників

1. Редакційна колегія республіканського міжвідомчого тематичного

наукового або науково-технічного збірника складається з відповідального редактора, його заступника, відповідального секретаря і членів редакційної колегії.

2. Редакційні колегії республіканських міжвідомчих тематичних наукових і науково-технічних збірників:

- відповідають за ідейний і науково-технічний рівень відповідних наукових і науково-технічних збірників та за якість їх підготовки до видання;

- розробляють лан комплектування збірника, віддаючи перевагу публікації статей аспірантів, визначають строки подання статей до чергових збірників та встановлюють, за погодженням з відповідними видавництвами УРСР, строки остаточної підготовки збірників до видання;

- проводять комплектування серій наукових збірників в міру надходження наукових праць, визначають найменування серій та їх області;

- організують всю роботу по розгляду, рецензуванню та спеціальному редагуванню статей.

3. Засідання редакційних колегій проводяться регулярно в установлені строки, але не менше двох разів на рік. Засідання редакційних колегій вважаються правомочними, якщо на них було присутніх більше половини членів редколегії.

4. Редакційні колегії мають право:

- надсилати науковим установам, вищим навчальним закладам та іншим спеціалізованим установам і підприємствам УРСР для рецензування рукописи наукових праць, які повинні забезпечити на громадських началах рецензування цих праць у 20-денний строк;

- відхилити статті, що за своїм змістом не відповідають сучасному рівню відповідної галузі науки, повідомляючи про це автора або організацію, яка надіслала статтю;

- повертати авторам статті на доопрацювання та до оформлення з зазначенням необхідних змін, що їх слід внести у статті;

- проводити авторські та читацькі конференції.

5. Відхилені редакційною колегією статті повертаються авторам.

6. Остаточно підготовлений рукопис збірника розглядається і затверджується редакційною колегією відповідного збірника і в двох примірниках передається видавництву через головну організацію.

7. Директори (ректори) наукових установ і вищих навчальних закладів:

а) організовують серед науковців і викладацького персоналу збирання матеріалів для опублікування їх у наукових, науково-технічних або науково-методичних збірниках;

б) забезпечують силами науковців або викладацького складу рецензування на громадських началах матеріалів, надісланих республіканськими міжвідомчими редакційними колегіями;

в) організовують систематичне обговорення і рецензування матеріалів, опублікованих у республіканських міжвідомчих наукових і науково-технічних збірниках;

г) сприяють розповсюдженню збірників у своєму учбовому закладі або науковій установі.

III. Розповсюдження республіканських міжвідомчих тематичних наукових та науково-технічних збірників

1. Організація замовлень на розповсюдження і продаж республіканських міжвідомчих тематичних наукових та науково-технічних збірників здійснюється через книготорговельну сітку «Укркнигою» Державного комітету Ради Міністрів УРСР по пресі і Укоопспілкою.

2. «Укркнига» та Укоопспілка одержують від видавництв УРСР анотації на республіканські міжвідомчі тематичні наукові, науково-технічні та науково-методичні збірники і організовують роботу по збиранню замовлень на розповсюдження і продаж збірників за існуючим порядком.

3. Заінтересовані міністерства, відомства та Академія наук УРСР через свої науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади та інші організації організують роботу по пропаганді і збиранню замовлень на відповідні республіканські міжвідомчі тематичні збірники і подають їх місцевим книготорговельним організаціям, добиваючись тим самим рентабельності наукових і науково-технічних збірників.

5. Видавництва УРСР разом з «Укркнигою», Укоопспілкою та відповідними республіканськими міжвідомчими редакційними колегіями наукових, науково-технічних та науково-методичних збірників організують своєчасне рекламування збірників.

IV. Спірні питання

Усі спірні міжвідомчі питання щодо роботи республіканських міжвідомчих редакційних колегій і головних організацій по підготовці до видання наукових, науково-технічних і науково-методичних збірників розглядаються в Державному комітеті Ради Міністрів УРСР по координації науково-дослідних робіт, рішення якого є остаточним».

35-й номер збірника «Поліграфія і видавнича справа» Постановами президії Вищої атестаційної комісії України включено до переліку фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата технічних (постанова від 09.06.1999 р. № 1–05/7) та економічних (постанова від 13.12.2000 р. № 1–01/10) наук, а також Постановою президії ВАК України статті, опубліковані в науково-технічному збірнику, зараховуються як фахові в галузі філологічних наук на підставі висновку експертної ради ВАК України з літературознавства, окремо у кожному конкретному випадку за поданням спеціалізованої вченої ради (постанова від 14.11.2001 р. № 3–05/9).

З 2008 р. усі електронні версії видання «Поліграфія і видавнича справа» передаються на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України і представлені на порталі в інформаційному ресурсі «Наукова періодика України».

З 2008 р. видання включено до загальнодержавної реферативної бази даних «Україніка наукова» та українського реферативного журналу «Джерело».

З 2014 р. збірник індексуються Google Scholar.

З 2014 р. збірник індексуються міжнародною наукометричною базою даних Index Copernicus.